На мої подерті босі ноги.
І на маки, на волошки сині
Осідає курява з дороги.
І в такій далекій далечіні
Торохтить розбитий віз дитинства.
…Вже й з полудня сонце повернуло.
…Вже й під колискову материнську
Дітвора моя на ніч поснула.
На шляху Чумацькому величні
Зорі, наче спільники моргають.
А згадки у тиші опівнічній
Душу дивним світлом причащають.
1989 рік
Комментарий автора: Цей вірш - написаний давно, у 1989 році. Але він мені дорогий, і тому мені дуже хочеться поділитися ним з вами, дорогі читачі. Можливо комусь із вас він допоможе повернутися у своє далеке дитинство.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Оцените произведение:
(после оценки вы также сможете оставить отзыв)
Я так часто згадую той час ,дуже хотілося б ,щоб той час повернувся який він дорогий для мене. Нас розділив океан.Надія на зустріч -небо.
м. Луцьк Томка В.
2005-09-13 10:10:20
Я так часто згадую той час ,дуже хотілося б ,щоб той час повернувся який він дорогий для мене. Нас розділив океан.Надія на зустріч -небо. Комментарий автора: І я також. Ніщо напевно не зітре його з моєї пам'яті. Я дякую Богові і тобі також, що той час був у нашому житті.
Крижановская Лидия Н
2005-09-22 14:51:24
Это очень серйозно.Вспоминать детство.Вспоминайте наставников Ваших.Благодарю за память о моей деревне и моей незабуваемой семье. Комментарий автора: Дякую Лідочка за відгук. Стільки доброго, світлого та радісно у моєму житті було звязано з твоїм селом, що забути його неможливо, як і дитинства.
Поэзия : За Христа - Калеников Прохор «Были и лжепророки в народе (иудейском), как и у вас будут лжеучители, которые введут пагубные ереси и, отвергаясь искупившего их Господа, навлекут сами на себя скорую погибель. И многие последуют их разврату, и через них путь истины будет в поношении». 2 Кефы (Петр)2:1-2.
8 Грехами народа Моего кормятся они, и к беззаконию его стремится душа их. 9 И что будет с народом, то и со священником; и накажу его по путям его, и воздам ему по делам его.
Люди заменили поклонение Богу поклонением царице небесной: «Дети собирают дрова, а отцы разводят огонь, и женщины месят тесто, чтобы делать пирожки для богини неба и совершать возлияния иным богам, чтобы огорчать Меня» (Иер. 7:18). Данная традиция настолько прочно укоренилась в то время среди народа Божия, что в ответ на предложение вернуться к поклонению истинному Богу пророк Иеремия услышал следующее: «Слова, которые ты говорил нам именем Господа, мы не слушаем от тебя; но непременно будем делать все то, что вышло из уст наших, чтобы кадить богине неба и возливать ей возлияния, как мы делали, мы и отцы наши, цари наши и князья наши» (Иер. 44:16,17)
