Вы стали клеить ярлыки, и обвинять,
И в клетку дух вольнолюбивый загонять,
Покрикивая: "Слушайся! Молчи!"
В отличие от вас, я страхам не подвластен.
Чтоб справку мне давать, вы не врачи.
В отличие от вас, мой мир - прекрасен!
Желания по-адски горячи;
Идеи - кони, коих не упрячь.
Я - в небесах, вы - в луже неудач.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Місіонерам Господа Ісуса - Василь Мартинюк Ці вірші я присвятив усім місіонерам. Але коли їх писав, то мав на увазі перш за все місіонерів "Голосу надії", з якими спілкувався і яких найкраще знав. Зокрема, коли писав перший вірш, то перед очима мого серця були Віталій Онищук та Любов Онищук - рідні брат і сестра, що звіщали Добру Новину в далекій холодній Республіці Комі.
